Научно-практическая конференция и школа с международным участием, посвященная 90-летию со дня рождения академика В.В.Фролькиса

ІНФОРМАЦІЙНО-СТРУКТУРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАРІННЯ

2013

Застосування в фізіології праці традиційних методів обмежується відсутністю кількісної шкали оцінки вікової норми в контексті загального відображення структурно-функціональної рівноваги організму людини з урахуванням широкого діапазону мінливості фізіологічних показників. Отже, аналіз результатів психофізіологічної діагностики осіб різного віку передбачав застосування методів інформаційних технологій з метою розробки засобу оцінки донозологічних станів людини в умовах професійного старіння.

Обстежувані та методи. Перший етап досліджень припускав використання двох методів вивчення вікової динаміки працездатності людини: поперечного - дослідження 140 осіб різних видів розумової праці віком 20 - 79 років і лонгітудинального - аналіз результатів обстежень 42 працівників в динаміці досліджень з 1995 по 2003 роки. На другому етапі було застосовано методи інформаційних технологій: інформаційно-структурного моделювання, уніфікованого нормування і побудови узагальнених оцінок. Для оцінки професійного старіння був використаний інформаційний підхід, запропонований Ю.П. Горго (2007), згідно якого оцінку конкретного функціонального «робочого» стану людини (S) можна отримати в динаміці професійної діяльності за допомогою аналітичного вираження: S = C + X(t) + Y(t, g) + ђ, де C - константа, що визначена фізичними, психологічними та соціальними умовами середовища; X(t) - фізіологічні та психофізіологічні параметри, що залежать від часу робочого процесу t; Y(t,g) - зміни робочої ситуації, що залежать від часу робочого процесу (t) та ступеня навчання людини (g); ђ – шуми.

Результати та обговорення. Безумовно, вплив професійного старіння найбільш адекватно відображає виявлена вікова динаміка працездатності осіб розумової праці. Однак, аналіз досліджуваних показників забезпечення працездатності людини виявив статистично значимі їх зміни в певних вікових періодах, що слугувало базовою основою для: 1) побудови інформаційно-структурної моделі оцінки працездатності в осіб різного віку; 2) виділення інформативних критеріїв оцінки (сенсомоторні реакції, увага, пам'ять, показники варіабельності серцевого ритму, фізіологічні характеристики функціонального віку) і їх перетворення в інформаційні (у відносні одиниці) методом нормування і уніфікації для отримання інформації про відхилення від вікової норми; 3) використання методу побудови узагальнених оцінок для оцінки забезпечення працездатності у в осіб різного віку, яка складається з лінійно-зважених сум оцінок компонентів інформаційно-структурної моделі; 4) розробки кількісної шкали оцінки забезпечення працездатності людини за характеристиками вікової норми та донозологічних станів відхилення від норми.